Вітрильницька лотерея та лицарські бої
В суботу, 3 вересня, о 10-й годині було урочисто відкрито традиційні вітрильні перегони — вже 41-ші, які було присвячено 20-річчю Незалежності України. Учасники — екіпажи 44 яхт кількістю більше 150 яхтсменів із 10 яхт-клубів Київщини — змагалися у дев’яти стартових групах.
Традиційно привітала учасників Ніна Строкова, дочка Григорія Івановича Строкова, побажала вдалих стартів. Головний суддя змагань — Михайло Райхерт, віце-президент Вітрильної федерації України, озвучив правила індивідуального та командного заліку, інформував про приз за найвищу швидкість у перегонах та запросив капітанів на нараду перед стартом перших перегонів.
Олександр БАЛАНЮК,
командор яхт-клубу «Енергетик» ім. Г. Строкова, яхтовий капітан,
член ради Спілки підприємців Вишгородщини, депутат міськради
О 12-й годині був даний старт і спортивні легкі вітрильники, підхоплюючи слабкі пориви вітру, почали вириватися в лідери. Першим поворотним знаком на меті був відомий усім навігаційний маяк М-1. Але до нього необхідно було подолати більше 25 морських миль проти слабково вітру, який постійно змінював силу та напрямок.
Суддівська бригада декілька разів «поривалася» скоротити дистанцію та прийняти проміжковий фініш. Але, як тільки вони намагалися це зробити, з”являлися пориви вітру — і ситуація змінювалася. І так кілька разів за перший день змагань.
Флот яхт дуже розтягнувся, і, коли перші яхти вже обходили маяк М-1 і повертали додому, останні ще не пройшли і половини першої частини (першого відрізку) дистанції. Та це не все, що чекало попереду учасників перегонів.
Швидкість яхт обмежував слабкий вітер, тож поверталися до фінішу вже поночі і чимало вітрильників стали «гостями» мілини на підході до яхт-клубу (мілина виникла внаслідок розмиття достатньо великого острову, на який колись так полюбляли виіздити на відпочинок у наметах і на риболовлю вишгородці та новопетрівчани). Не всім вдалося самотужки знятися з мілини — і після фінішу останньої яхти суддівське судно вирушило на допомогу. Глибокої ночі два вітрильники зняли з мілини біля двох островів, а ще одного шукали до ранку.
А на березі всі команди, що фінішували, гостинно приймав і годував пахучою шурпою та узбецьким пловом яхт-клуб «Енергетик»: страви приготували зі свіжої баранини в казанах на вогнищах Георгій Хімоніді, Славко Кисіль та Олександр Бобренок, затяті прихильники вітрильництва. Попри величезні розміри — всі казани після вечері на свіжому повітрі залишилися порожніми. Страви — смачнющі, тож усі, хто пригощався, залишилися дуже задоволеними, а таких було біля 150, зголоднілих змагунів! Тим більш, що частування проходило під музичний супровід та співи Володимира Дзися.
Коли почало сутеніти, гості регати, військово-історичний клуб «Путивль» (м. Київ) під керівництвом бойового князя Олексія Ситнікова відтворив моменти боїв часів Київської Русі. Це варто було бачити: хлопці у бойовому спорядженні русичів і монголів 13 століття (шоломи, кольчуги, мечі, топори тощо) по-справжньому — з використанням техніки бою того часу — билися перед численними глядачами — справжньою, але незагостреною зброєю. Та все одно, бої були не іграшкові, а справжні — з синцями й подряпинами, навіть легкими травмами.
Реставрації історичних подій популярні в усьому світі, відбуваються у старовинних фортецях — і беруть у них участь сотні й тисячі людей, які наче проживають життя своїх предків і таким чином викидають зайвий адреналін, заглиблюються в історію рідного краю, таким чином вчаться патріотизму. Коли дивишся на такі битви, мимоволі виникають думки: технікою подібних боїв варто оволодіти, хто зна, чи не доведеться по-новому починати історію людства.
***
Другий день перегонів був більш «вітрястим» і пропонував учасникам перегонів більш прогнозовані результати. Та знов усе вийшло не так, як очікували. Вітер знов-таки зіграв у лотерею з капітанами яхт. Постійно змінюючи напрямок. Він спочатку надавав якісь переваги окремій групі яхт, які попрямували в праву чи ліву сторони дистанції. А потім — відбирав ці переваги та надавав їх іншим. І лише досвідчені шкіпери, які постійно «відпрацьовували» заходи (зміни напрямку — Ред.) вітру, змогли подолати дистанцію за найкоротший час і фінішували в лідерах.
Після підрахунку залікових балів, відповідно до приходів яхт у перших та других перегонах, визначилися переможці в окремих залікових групах та інших номінаціях. О 16-й годині відбулося урочисте нагородження. Вітали переможців і вручали нагороди голова Вишгородської районної ради Олександр Носаль та командор Вітрильного крейсерсько-перегонового союзу України, віце-президент ВФУ (Вітрильної Федерації України), головний редактор часопису «Шкіпер» Сергій Поліщук.
Всі призери у стартових групах отримали дипломи, призи та цінні подарунки. Абсолютним переможцем та володарем перехідного кубку яхт-клубу «Енергетик» став екіпаж яхти «Orion — IV» (капітан і власник яхти — керівник СК «Інго-Україна» Ігор Гордієнко). Перехідний кубок за найвищу швидкість «Синя стрічка Київського моря» одержав екіпаж яхти «Melges» під вітриленням Юрія Удовицького. А перехідний командний кубок — з перевагою в один бал — виборола команда Київського міського крейсерського яхт-клубу. Нагороду отримав командор КМКрЯК Олексій Левін і подякував за досконалу організацію спортивних перегонів.
Після офіційної частини відбулася традиційна лотерея — розіграш цінних призів, які підготували спонсори регати, зокрема Спілка підприємців Вишгородщини, Вишгородський яхт-клуб „ОРІЯНА” з магазином яхтового спорядження „Ватерлінія”, ТОВ «Фризомат», ВП «Пещерін», СК «Експрес-страхування» та інші.